Вівторок, 08.10.2024, 13:58
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
Меню сайту
Наше місто
  • Кобеляцька міська рада
  • Місто Кобеляки
  • Історія міста
  • Розклад руху автобусів Кобеляк
  • Телефони міста (частина 1)
  • Телефони міста (частина 2)
  • Хто на сайті
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Наші користувачі
    Всього: 3485
    Нових сьогодні: 0
    Нових учора: 0
    Нових за тиждень: 0
    Нових за місяць: 0
    Із них:
    Новачків: 1110
    Продвинутих: 2363
    Журналістів: 5
    Модераторів: 3
    Адмінів: 4
    Із них:
    Чоловіків: 2733
    Жінок: 752
    Наш сайт
    Новини: 16229
    Файли: 8769
    Цікавинки: 3279
    Картинки: 1814
    Анекдоти: 922
    Оголошення: 91
    Тести: 75
    Коментарі: 5989
    Форум: 555/31858
    Новини Полтавщини
    Зв'язок з адміном
    Написати листа адміністратору сайта

    Всі статті » Справи життєві » Роздуми про життя [ ]

    Категорії каталога
    Роздуми про життя [35]
    Кримінал [5]
    Творчість [11]
    Літературна творчість
    Бізнес [5]
    Історія про щирість та задрість
    У лікарні в одній палаті лежали два важко хворих чоловіка. Один лежав біля вікна, а ліжко іншого розташовувалася біля дверей.
    — Що там видно у вікні? — якось запитав той, що лежав біля дверей.
    — О! — пожвавився перший. — Я бачу небо, хмари, що нагадують звіряток, озеро і ліс вдалині.
    Щодня лежачий біля вікна розповідав своєму сусідові про те, що відбувається за вікном. Він бачив човен, рибаків з величезним уловом, дітей, що грають на березі, юних коханців, що тримаються за руки і не зводять один з одного сяючих очей. Тоді як він спостерігав всі ці дивовижні події за вікном, його сусіда мучила глуха злість. «Це несправедливо, — думав він. — За які такі заслуги його розмістили біля вікна, а не мене, і я можу споглядати тільки двері з фарбою, що облупилася, тоді як він милується виглядом з вікна?»
    Одного разу, лежачий біля вікна сильно закашлявся і почав задихатися. Він намагався дотягнутися до кнопки виклику медсестри, але у нього не було сил, тому що він здригався від кашлю. Сусід спостерігав за тим, що відбувається. Йому нічого не варто було натиснути на свою кнопку, але він цього не зробив.
    Через деякий час перший затихнув і витягувався на своєму ліжку.
    Коли його понесли, сусід попросив медсестру, щоб його переклали до вікна. Медсестра виконала прохання хворого, перестилала його ліжко, допомогла йому перелягти на протилежне ліжко і, переконавшись, що хворому зручно, попрямувала до дверей. Раптом її зупинив здивований вигук хворого:
    — Як же так! Це вікно виходить на глуху сіру стіну! Але той, хто помер, розповідав мені, що бачив ліс, озеро, хмари, людей. Як же він міг все це бачити з цього вікна?
    Медсестра сумно посміхнулася:
    —Він взагалі не міг нічого бачити; ваш покійний сусід був сліпим.
    Категорія: Роздуми про життя | Додав: Admin (11.08.2008)
    Переглядів: 1031 | Рейтинг: 5.0/4 |
    Система Orphus


    Всього коментарів: 0
    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Форма входу
    Пошук по сайту

    Рекомендуємо вам проводити пошук українською та російською мовами

    Корисне


    Опитування
    Останнє на форумі
  • Наука и смысл жизн... >>
  • БЕЗДЕПОЗИТНЫЕ БОНУ... >>
  • Сила слова! >>
  • Кобеляки на Google... >>
  • У кого какой интер... >>
  • Випадкове фото з галереї
    Погода
    Погода в Полтаве, Кобеляках, Новых Санжарах, Комсомольске, Кременчуге, Решетиловке, Козельщине
    Курси валют
    Курсы валют на PROext
    Корисні посилання


    Статистика










                    

    Copyright EXO © 2024, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net