Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Мій коханий Андрюшенько! Не сердься, що знову відволікаю тебе від служби своїми листами. Знаю, що тобі там дуже важко, ні хвилинки не проходить, щоб я про тебе не думала. В мене все добре, тримаємося без тебе, Андрюшенько. Зранку ходила до твоєї мами, їй уже краще. Довелось її сварити, щоб на вулицю не виходила, а то, не дай Бог, застудиться знову. За господарство не переймайся, Андрюшенько, корову вашу подоїла, у свиней вичистила. Увечері знову піду. Однак то все дрібниці. Аби ти швидше додому повернувся! Ми тебе дуже чекаємо. А зараз трішки потішу тебе. Учора був день Катерини, так ми увечері з подружками по гілочці вишні зламали. Я свою на вікно у вазочку поставила. Говорять, якщо у січні зацвіте, то ми з тобою у цьому році поберемося. Чудернацька забава, правда ж? Ну добре, мій хороший, закінчую свого листа. Напиши хоч кілька речень, що в тебе все гаразд, бо в мене передчуття якесь погане. Вночі зовсім не сплю. А твоя мама щогодини із вікна поштаря виглядає.
Твоя Ганнуся
Вітаю тебе, Ганночко. Вибач, що так довго не писав. Погане передчуття у тебе було недаремно. Зі мною трапилося велике горе. Ти тільки не плач. На тренуваннях стався нещасний випадок. Гранатою мені відірвало ногу. Я зараз у військовому госпіталі лежу, весною обіцяють виписати. Якраз на кінець служби додому і повернусь. Тільки прошу тебе, мамі не говори. Їй зайвий удар не потрібен. Ти теж до мене не вздумай приїхати, все одно не пустять. Ну добре, Ганнуся, мамі передай, що зі мною все гаразд.
Андрій
Андрюшенько мій рідненький! Тримайся! Ти знай, у душі я з тобою кожну секунду, кожну мить. Ми з тобою все переживемо. Коханий, я зовсім не плачу, анітрішки, як ти і просив. У твоєї мами все добре, вона раділа вісточці про тебе. Про нещасний випадок я їй нічого не сказала. Минулого тижня зі мною трапилася неприємність. Коли я була у твоєї мами, рубала дрова для печі і ненароком відрубала пальця сокирою. Недарма кажуть, що біда сама не ходить. Проте це дрібниця, мені вже зовсім не болить. Єдине, що тепер трішки незграбною буваю. Та нічого, ось ти додому повернешся, і в нас усе буде гаразд. До речі, пам’ятаєш, я тобі про гілочку із вишні писала? Вона зацвіла! Повертайся швидше додому, рідненький!
Твоя Ганнуся
- Андрійку, Боже мій! Ти повернувся! Дай тебе обійму, мій коханий. Зажди, а як ти йдеш без костилів? Не може бути. У тебе протез? - Ні, Ганнуся. Ти не ображайся на мене. Я тобі збрехав. Зі мною нічого не трапилося. Ми з друзями по службі так своїх дівчат перевіряли. Якщо каліку із армії дівчина діждеться, значить дійсно кохає. - Я не розумію… Ти не міг мені такого болю просто так завдати! - Якого болю? Ти ж писала, що зовсім не плакала. А що без пальця на руці лишилась, бачу, правду написала… Зрозумій, Ганнусю, я молодий, мені нормального життя хочеться…
Головна 
