Найпоширеніша класифікація була запропонована ще в ІV столітті до н.е. давньогрецьким філософом Арістотелем:

Агапе - жертовне кохання. Людина, що кохає, в цьому випадку зробить все, щоб коханому було добре. Вона нічого не вимагає замість свого почуття, готова пожертвувати чим завгодно заради предмету обожнювання. Прогноз на подальші стосунки може бути достатньо позитивним, якщо той, заради кого жертвують, потребує батьківської турботи й опіки. Цей вид стосунків – не для любителів рівноправ'я.

Людус - так зване кохання-гра. Воно ґрунтується, перш за все, на сексуальному потязі. Тут не передбачається тривалих залицянь і намагань спочатку дізнатися одне одного ближче. "Ви привабливі, я - з біса привабливий, так чого ж час втрачати?" - ця фраза дуже точно ілюструє цей вид кохання. Проте, не можна сказати, що це тільки гра - той, хто кохає, насправді кохає свого партнера , але до певного часу. Поки ця гра йому не набридне, і він не знайде щось більш привабливе.

Ерос – чуттєве кохання. Воно засноване, перш за все, на відданості і тільки потім вже на фізичному потязі. Кохання-Ерос припускає, що окрім сексу є ще і відчуття, якими можна ділитися одне з одним. Партнери цікавляться життям одне одного, думками і переживаннями. У цього виду кохання можливе довге життя.

Манія - кохання-одержимість. Як правило, будується на пристрасті і на ревнощах. Це радше не кохання до партнера, а результат низької самооцінки. Той, що любить вважає, що тільки він має право на спілкування з близькою йому людиною. Стосунки нагадують американські гірки: то він байдужіє до партнерки, а вона починає привертати його увагу до своєї персони, то навпаки. Тривати вони можуть доти, доки одному з партнерів це не набридне.

Прагма - "розсудливе" кохання. Людина вибирає собі партнера не з міркувань "кохаю/не кохаю", а з погляду "зручно/не зручно". Знайомлячись, вона з'ясовує в першу чергу побутові моменти, а потім вже решту. Пристрастей і несподіваних вчинків у спільному житті не буде. Тут домінує постійний контроль над своїми відчуттями. Прогноз на тривалість стосунків залежить від того, наскільки другий партнер готовий миритися з такою ситуацією.

Сторге - кохання-дружба. Партнери можуть ділитися одне з одним чим завгодно. При цьому вони знають, що завжди знайдуть в особі коханої людини підтримку й допомогу. На жаль, через деякий час одному з них може стати нудно - адже коли знаєш все про близьку людину, вона вже не цікавить тебе в тій мірі, як на початку відносин. У цьому випадку важливо постійно розвиватися і тоді партнер бачитиме щодня щось нове!

Британські вчені Симон Уотс і Пол Штеннер запропонували сучасну класифікацію любовних стосунків:

Доросле кохання. Включає взаємну довіру, визнання й підтримку.

Стріла Купідона. Описує пари, охоплені сліпою пристрастю (такі як Антоній і Клеопатра).

Гедоністичне кохання. Коли для людини головне — отримувати швидкоплинну насолоду, тема багатьох фільмів Голлівуду.

Кохання як єднання людей. Характеризує стосунки, в основі яких лежать романтичні почуття.

Деміфологізоване кохання (кохання без ілюзій). Коли партнери вважають, що для підтримки стосунків потрібно працювати над собою, проявляти терпіння і йти на компроміс.

Любов як емоційна пригода. Веде до психологічної перебудови особи. Прикладом може служити досвід Бриджіт Джонс.

Перехідні типи:

Від "стріли Купідона" до рольових взаємовідносин", які виникають під тиском суспільних норм, — досвід пари з відомого англійського фільму Девіда Лінча "Коротка зустріч".

Від "стріли Купідона" до близької дружби.

Сполучені посудини — кохання, при якому двоє людей стають єдиним цілим (один закоханий може закінчити фразу іншого).