Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
24 листопада вся Україна відзначала 75 років Голодомору. Подія, яка забрала до 10 мільйонів життів, була трагедією, при тому трагедією нашого селянства. Були випадки, що батьки їли своїх дітей. Що найжахливіше в цій трагедії, те що по вказівці з Москви її творили свої люди, односельчани, так звані “активісти”, які повинні були забрати тільки залишки зерна. А вони забирали останню картоплю з горнятка, яку мати зварила своїм дітям. Звіряча жорстокість була проявлена своїми людьми - односельцями. Геноцидом важко назвати цю трагедію. Виконували вказівки з Москви свої люди - українці. У Вірменії картина ясна. Турки вбивали вірменів, а в нас свій свого, щоб чужий духу боявся. Ми повинні знати і пом’ятати про голодомор 1932-1933 років, щоб подібне не повторилось в нас знову. А воно повторюється тільки в іншій формі, не так швидко, але ще з страшнішими наслідками. І знову це робиться своїми, а не чужими руками. Недавно нас було 52 млн., а стало 46 млн. Де ділись 6 млн. людей без голодомору? 8 млн. людей молодих, здорових, грамотних людей виїхали за кордон на заробітки -піднімають капіталістам економіку, щоб їм краще жилось. 600 тисяч дівчат - цвіт України віддано в рабство, в гареми. Дітей вивозять на “запчастини”. Це що, не геноцид проти свого народу? Пройдімось вулицями наших сіл, скільки стоїть порожніх, добротних хат з вибитими вікнами. Де їхні господарі, що з ними сталось, чого вони покинули свої домівки? Зруйновані ферми зарослі бур’яном, подекуди необроблені поля. Люди без роботи. З 26200 населених пунктів в більш як 12000 не народилась жодна дитина - ці села приречені на вимирання. Спочатку розвивали господарства, давали людям паї, які нічим оброблять. Забрали роботу, добробут, з торбами пустили. А тепер хочуть з 1 січня 2008 року відмінити мораторій на купівлю - продаж землі. Ось тоді й почнеться епопея євробанку, коли правдами й неправдами спритні ділки видурять у селян земельні паї за безцінь. Як тоді це називатимуть : голодомор, геноцид, чи може вигадають якесь інше слово. В нас уже два рази ледве не було голоду. Це коли Мороз О.О. забив тривогу, що продано все зерно за кордон. А потім своє зерно з-за кордону закуповували по шалених цінах. Так що нас чекає не світле майбутнє, а вимирання української нації, а пусті землі заселяться іноземцями. Боріться за своє майбутнє.
Головна 
