Рекордний урожай, спрогнозувати який ніяк не може уряд, приніс і перші неприємні новини «з полів». Вже на самому початку жнив експерти заговорили про можливе різке зниження закупівельних цін на зернові. Причому як з вини світового ринку, так і самого Кабміну.
Сьогодні вартість тонни пшениці на внутрішньому ринку составляет1200-1250 гривень. Що значно нижче, ніж ще в кінці минулого року. При цьому відміна обмежень на експорт не активізувала попит з боку трейдерів, які закупили необхідні об'єми ще минулого року. Втім, ця обставина свого часу жодним чином не вплинула на небажання Кабміну відмінити квоти.
«У травні Україна експортувала 860 тис. тонн зерна, в основному кукурудза. І лише 140 тис. т пшениці. Стільки ж буде і в червні. В світі бачать, що у нас очікується хороший урожай і купувати стару пшеницю не хочуть» - говорить президент Української Зернової Асоціації Володимир Кліменко. При цьому уточнюючи, що така ситуація склалася через дії уряду, що запізняться, по лібералізації експорту зернових.
«Так, сьогодні торгівля на внутрішньому ринку практично відсутня» - підтвердив «proUA» слова зернотрейдерів президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Іван Томіч. «Але нас більше лякає ситуація з перехідними запасами зерна, які чинять сильний тиск на ціни нового урожаю».
За підрахунками Української Аграрної Конфедерації, сьогодні перехідні запаси в Україні складають близько 7 млн. т. Це значно вище за потребу країни. Проте такий об'єм зернових спровокував дефіцит майданчиків для зберігання зерна.
«Великі перехідні запаси зерна і зниження світових цін не дають підстав сподіватися на високі ціни на внутрішньому ринку в період прибиральних робіт. Існують різні прогнози. Є і песимістичні. Згідно ним, ціна може впасти до 800 гривень. Це при тому, що собівартість виробництва тонни пшениці цього сезону знаходиться на рівні 1200 гривень» - говорить президент УАК Леонід Козаченко.
Представники зернотрейдерськіх компаній розповіли «proUA», що розраховують вступити в новий сезон із закупівельними цінами на рівні 200-230 доларів. Подібні цифри співпадають і з розрахунками аналітиків.
«Можна чекати, що ціни на продовольчу пшениці знаходитимуться в районі 1200-1100 гривень за тонну. На фуражну групу в районі 1000 гривень за тонну» - такий прогноз дав нашому виданню керівник групи експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. «Можливо, ці ціни виростуть впродовж сезону, але цей відбудеться не раніше листопаду-грудня. Але після того, як Україна і Росія вийдуть з великими об'ємами експорту, навряд варто чекати зростання цін в світі. Швидше навпаки. Відбудеться ще велике зниження ціни саме в регіоні Чорного моря. І у мене великі сумніви по успішності роботи Аграрного фонду» - вважає Володимир Лапа.
Поки ж уряд запевняє, що здатне утримати ціни для сільгоспвиробників під час жнив на прийнятному рівні. Головним чином за допомогою Аграрного фонду. Планується, що АФ в поточному сезоні закупить близько 0,9 млн. т зерна. Причому частина цього об'єму проходитиме по форвардних контрактах, що раніше госоператором не практикувалося. До кінця травня, за даними МінАП, Фонд вже зміг таким чином законтрактувати близько 50 тис. т зерна. Уряд обіцяє засобів для відомства - не жаліти.
Проте експерти бачать в роботі Аграрного фонду ряд ризиків. По-перше, це традиційна слабка організація роботи і бюрократична тяганина, яка раніше відлякувала аграріїв від співпраці з державою. Так само слабкими місцями роботи оператора експерти називають відсутність власної інфраструктури і потужностей по зберіганню і переробці сільгосппродукції.
В той же час, ціни, по якій АФ сьогодні закупляє зерно (згідно наказу МінАП) перевищують ринкові. Наприклад, мінімальна вартість тонни пшениці для фонду встановлена у розмірі 1251 гривна. Це, звичайно, дозволить державі (при належному бажанні) закупити заплановані об'єми в найкоротші терміни. Ось тільки що потім робити з цим дорогим зерном – невідомо.
Учасники останньої наради уряду і зернотрейдерів розповіли «proUA», що керівництво Аграрного Фонду підіймало перед МінАП питання про зниження мінімальної закупівельної ціни. Проте дістало відмову.
«Навіть якщо Аграрний фонд зможе закупити обіцяні 0,9 млн. т., в чому я особисто сумніваюся, це не надасть сильної дії на ціни. Це така собі «середня температура по палаті» - вважає Володимир Лапа.
«Сьогодні зернотрейдери не поспішають укладати контракти. Дивляться, яка ситуація буде найближчим часом, як поведеться держава. Але зразу ж хотів відкинути можливі, як це вже траплялося раніше, звинувачення з боку уряду у тому, що в зниженні цін винні зернотрейдери» - завірив Володимир Кліменко.
Щоб виравнять ситуацію, аграрії закликають уряд значно збільшити об'єми закупівлі зерна. При цьому пропонується підключити до Аграрного фонду ГАК «Хліб України» і сприяти масовому виходу на ринок тваринницьких і хлібопекарських підприємств, забезпечивши їх пільговими кредитами. А також активізувати експорт через дипломатичні представництва в країнах - потенційних покупцях українського зерна. Тим паче, що Україна може собі дозволити вивезти на світовий ринок до 15 млн. т зернових.
Проте, самі виробники зерна поки неохоче коментують прогнози експертів і зернотрейдерів. Вони надеятся, що майбутній урожай дозволить їм відшкодувати втрачений за час існування квотування прибуток. Ці втрати Всесвітні банк вже оцінив в 15 млрд гривень.