Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Історія новосанжарського «Газовика» починається наприкінці 90-х. У ті часи, коли зарплати були маленькими або їх зовсім не було, проте «Динамо» гарно грало у Лізі Чемпіонів – з того й раділи.Саме тоді, у 1998 році, у любителів спорту №1 в газовій конторі з’явилася ідея створити свою футбольну команду. Ідея, скажімо так, не нова – ну хто із вболівальників не чув про московський «Локомотив», підпорядкований російським залізним дорогам, чи той же донецький «Шахтар», яким спочатку опікувалося керівництво вуглевидобувної галузі. Отже, з’явилась ідея, яку Юрій Захарович Каблуков – тодішній начальник управління з експлуатації газового господарства – підтримав. Над назвою довго голову ламати не стали: «Команда газовиків? - Бути їй «Газовиком»!» Призначили тренера. Ним став працівник УЕГГ Віктор Михайлович Нікітін – великий любитель футболу, можливо, не найкращий психолог, але відмінний мотиватор. Почали підбирати і склад команди. Тоді, десять років тому, одягли зелену форму «Газовика» Олександр Афанасьєв, Віталій Гарець, Григорій Гура, Геннадій Каблуков, Сергій Коба, В’ячеслав Нікітін, Іван Палько, Віталій Підопригора, Ігор Романець, Валерій Соляник. Перший млинець, як не дивно, комом не вийшов – у дебютному для себе сезоні у першості району «Газовик» став третім. А вже наступного року капітан команди Олександр Афанасьєв уперше підняв над головою кубок чемпіонів району. Всього ж за наступні дев’ять сезонів «Газовик» ще три рази посідав перший рядок підсумкової турнірної таблиці районної першості з футболу, п’ять разів брав срібло і лише раз опинився поза призовою трійкою. З кожним роком команда набиралася майстерності та свіжих сил. Справжнім кістяком складу «газовиків» стали з часом Володимир Жаботинський, Михайло Коба, Олександр Кольба, В’ячеслав Пеляк, Максим Перерва, Дмитро Рябуха, Віталій Святелик, Геннадій Супрун, Анатолій Троян. Граючи «рука об руку» і «нога об ногу», футболісти ставали один одному не просто партнерами на полі, а й справжніми друзями в житті. Пізніше, дружба переходила і на спілкування цілими родинами. Тому й недивно, що Володимир Жаботинський, Ігор Романець, Михайло Коба та Віталій Гарець – не лише партнери на зеленому газоні, а й куми поза ним. Життя футбольної команди «Газовик» продовжується і сьогодні. В першу чергу – завдяки постійній підтримці нинішнього начальника газового управління Григорія Перерви. Він сам небайдужий до спорту загалом і футболу зокрема – просто не може лишити команду без підтримки. Тим часом деякі гравці з різних причин покинули склад «Газовика» – хтось подався за кордон за «довгим рублем», а хтось назовсім повісив старі бутси на вбитий у стінку цвях. Та святе місце, як відомо, порожнім не буває – команда поповнилась як молодими, так і вже досить досвідченими кадрами. В останній період поповнили склад Олександр Ґудзь, Віктор Гулько, Володимир Делія, Едуард Дубина, Михайло Киричок, Тарас Козловський, Ярослав Колодійчик, Олександр Коценко, Сергій Лисенко, Володимир Сербін, Костянтин Сердюк, Олександр Серебрич. Сезон-2008 «Газовик» закінчив на срібній сходинці турнірної таблиці. Радісно, що обійшли одвічних друзів-суперників – новосанжарську «Силу ради». А прикро, що чемпіоном знову стала руденківська «Зоря». Задача на сезон наступний проста, як день, – стати чемпіонами. Що ж, гра покаже. Поле рівне, м’яч круглий, а грає – новосанжарський «Газовик».
Головна 
