Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Проституція (лат. Prostitere – виставляти, також ганьбити, оскверняти) – надання за матеріальні цінності свого тіла для сексуальних послуг, секс за гроші, в протиставлення близькості по коханню. Проституція традиційно вважається явищем виключно жіночим, як і рід, до якого належать слова «повія», «шльондра», «проститутка» тощо. Не дивлячись на первинність жіночості цього явища, ще з давньої старовини існували чоловіки, котрі фактично виконували ті ж ролі (пасивні гомосексуалісти або «жиголо», «альфонси» і т.д.). Так стверджує «Вікіпедія» (Вільна енциклопедія). Традиційно вважається, що таке явище як проституція більш поширене у великих містах, особливо в столиці. Так, різні джерела твердять про те, що кожного вечора на свої специфічні робочі місця в Києві виходять від 4 до 5 тисяч повій. А їх загальний щоденний прибуток складає близько мільйона гривень. Вже кілька років у суспільстві точиться дискусія – легалізувати проституцію чи навпаки, посилити відповідальність за заняття цим поки що незаконним промислом. Цікаво, що за узаконення «найдревнішої професії» виступають навіть деякі високопоставлені співробітники міліції. Наприклад, про це неодноразово заявляв у пресі начальник київської міліції Віталій Ярема. Нині в Україні продаж власного тіла за гроші вважається адміністративним правопорушенням. І спійманій «на гарячому» повії загрожує лише незначний штраф. Між тим, як вдалося дізнатися «ЕХО», існує таке явище і в провінції, зокрема і в Кобеляцькому районі.
Я люблю… і брати за це гроші Зустріч з цією дівчиною відбулася випадково. Вона стояла і голосувала на одній із автодоріг на околиці Кобеляк. На запитання, куди їй потрібно їхати, відповіла коротко: «Прямо». Сівши в машину, назвала кінцевий пункт своєї подорожі. Виявилось, що нам «по дорозі». А через кілька хвилин дівчина, назвемо її «кицюня», запропонувала свої секс-послуги. Хоча одразу сама й відмовилась від цього, сказавши: «Ні, в машині неудобно, давай зустрінемось через два дні». Зручно вмостившись на сидінні, «Кицюня» (так вона називає всіх чоловіків) без зайвої сором’язливості почала розповідати про свої сексуальні походеньки. Розповіла, що повертається вона додому в одне із маленьких сіл Кобеляцького району із Кременчука. А там вона в мотелі брала участь у лесбійському статевому акті. І повідала такі подробиці, що… На запитання: «А як це?» відповіла: «Ти шо, порнуху не дивишся? Ну як зустрінемось, я тобі й не таке покажу!» Зустрітись захотілось. Адже тема «кохання» за гроші не так часто висвітлюється на сторінках «ЕХО». Кажу: «А можна записати твій номер мобільного?» «Кицюня» хитро посміхаючись, відповідає: «Можна. Скажи свій номер і я тобі передзвоню». Вона зателефонувала того ж дня ввечері і сказала: «Що робиш? Давай зустрінемось. Мені дома скучно». Та зустріч відбулася, як і домовлялись, через два дні. «Кицюня» зателефонувала і сказала, що знаходиться в придорожньому кафе в одному із сіл Кобеляччини. І попередила: «Ти ж гроші візьми. Зайдеш в кафе, дасиш барменші 50 гривень, скажеш, що до мене, тебе проведуть». Все так і відбулося. Барменша без зайвих слів взяла гроші і повела в одну із кімнат відпочинку, де зупиняються подорожні. «Кицюня» вже чекала. Із одягу на ній був лише рушник. Привітавшись, вона запитала: «Гроші взяв?» А отримавши ствердну відповідь, задала наступне запитання: «А г…ни в тебе є?» - Немає. - Тоді йди купляй. Бери два. Як тобі буде не нада, то до мене в час ночі ще один клієнт приїде». - Потім діловито пропонує-закликає: «Ну давай …» Звичайно, можна було замість цих трьох крапок вжити вираз «займатися коханням». Але звучало все зовсім не так. Виразів і слів «Кицюня» не добирала і матюкалась «як дядько». Довелось кілька хвилин пояснювати, що я не звичайний клієнт, і власне сам сексуальний акт мене не цікавить. Дізнавшись, що має справу із журналістом, дівчина абсолютно не знітилась і охоче згодилась розповісти про себе та свою «професію». Вона навіть своє справжнє прізвище та місце проживання назвала (від автора: час перевірити був – «Кицюня» сказала правду). Проституцією Саша Сашина (назвемо її так) займається вже чотири роки. Місце її «роботи» - автодороги, які проходять через Кобеляцький район. Як правило, вона виходить «на трасу» і чекає, доки поряд з нею не зупиниться машина. «Ось бачиш цю куртку? - показує «Кицюня». - Вона щаслива. Як тільки її одіну, клієнти один за одним стають. А в цій, другій, не везе». За її словами, постійними клієнтами є «фурщики», тобто водії-далекобійники. Але користуються її послугами і «осідлі» жителі райцентру. За її словами, це тридцяти-, сорокарічні одружені чоловіки. Зайвим підтвердженням того, що попит на «Кицюню» таки є, були 4 телефонні дзвінки, котрі пролунали під час нашої розмови. Один із них був із Києва, адже дівчина показала номер, котрий висвітився на дисплеї її «мобільника». Відповідаючи на один із дзвінків, вона мовила: «О, знову цей придурок звоне – на, послухай». В слухавці голос, який явно видавав неповносправну (психічно хвору) людину, белькотів: «Саша, … хочу!» «Кицюня» прокоментувала: «Наколядував грошей, тепер проситься». За чотири роки своєї «трудової діяльності» Саша переспала із, за її словами, чотирма сотнями чоловіків. «Он у мене дві книжки телефонами списані», - заявила вона. - Не боїшся СНІДом чи сифілісом заразитися? - Ні, не боюся. Я все роблю в «г….ні». Але не завжди. Адже тут же розповідає, що вже робила аборти. А зараз встановила спіраль, щоб не завагітніти. Також Саша кожного місяця перевіряється у лікаря. Якщо не бреше, звичайно. Звичайний статевий акт із нею Саша оцінює в 50 гривень, оральний секс – в 30. Найдорожчим є анальний секс, який обійдеться клієнту в 100 гривень. Але останнім повія, за її словами, буде займатися далеко не з кожним, а лише з тим чоловіком, котрий їй сподобається. «Можу подругу запросити, ми з нею лизатимемося, а ти дивитимешся, а потом до нас приєднаєшся. Но за це – триста гриваків», - пропонує «Кицюня». Цноту вона втратила в 12 років. Саша прийшла до молодого директора закладу, в якому навчалася, і віддалася йому. «Мені дуже хотілось. А в нього жінка на заробітках в Москві була. Він малого кудись відправив і ми з ним покувиркались. Ох у нього і член величезний», - охоче розповідає Саша. Ми перевірили – згаданий повією навчальний заклад дійсно існує. І має не дуже гарну репутацію. Батьки і родичі дівчини про її заняття та спосіб життя знають. «А що вони мені скажуть, мати стара, а вітчиму – по барабану», - говорить «Кицюня». Також у неї є два брати. Один з них уже працює, а молодший навчається в школі. «Ти тільки фотки мої в Інтернет не став, а то малий побачить», - застерігає. - Так у вас і комп’ютер є? - Є. А шо тут такого? - Так навіщо тобі це потрібно, ти ж не бідуєш? - А мені нравиться … і получати за це гроші. - А ти знаєш, що одну твою колегу із Кобеляк знайшли зарізаною в сусідній області? - Знаю. Так вона ж «спідом» пацанів заразила, її й вбили. А я чиста. Гроші, зароблені своєю працею, «Кицюня» витрачає на себе, купляє продукти і одяг. Трішки віддає батькам. Цього літа планує поїхати на море. «Я в Криму була, но до моря не доїхала, - бідкається вона. – В мене є друг-дальнобойщік, харчі возить. Йому 47 років, каже, що повезе в Ялту. А як не повезе, то одіну коротку юпку і доїду сама». Таких, як вона, за словами Саші, в Кобеляцькому районі 5-6 чоловік. Повії або виходять «на трасу», або «тусуються» біля придорожніх кафе. «Криші» у них немає. «Криша»? Яка «криша». Мєнти … регулярно», - так говорить про це моя співрозмовниця. Але через кілька хвилин поправляється: «Ні, вже два місяці мєнти не трогають». Саша ще кілька разів після розмови телефонувала на мобільний. Пропонувала свої послуги за поповнення рахунку та оплату проживання в мотелі.
… За місяць я можу переспати з 50-ма бабами Звичайно ж, інформація, отримана від «Кицюні», потребувала перевірки і доопрацювання. Тому через кілька днів відбулася розмова із жителем Кобеляк, таким собі «плейбоєм» районного масштабу. Назвемо його Сергієм. Почувши про одкровення повії, він розсміявся і сказав: «Та вона тобі набрехала. Які сто гривень, звідки такі ціни? Та я тобі за сотню трьох приведу. І не якихось «трасовичок», а нормальних «дєвок». Сергій розповів, що має можливість міняти жінок ледве не щодня. Для цього потрібно лише набрати один із телефонних номерів, котрих у нього близько п’яти десятків. І обходиться це йому зовсім дешево. Він говорить: «Ну, буває двадцятку тикну, якщо попросять. А так… Випили, закусили – і в койку. Оце було одразу з двома спав». Таку «дешевизну» місцевих жінок він пояснює просто: «А що, я обніму, приголублю. Часто й заміжні приходять. Січас же мужиків не осталось – той імпотент, той наркоман чи алкаш». За неофіційною інформацією, отриманою «ЕХО», є в Кобеляках нечисленна група і так званих «елітних повій». Вони обслуговують в основному багатих гостей міста. Дівчата беруть за свої послуги від 350 до 500 гривень. Та «професіоналками», по великому рахунку, можна назвати лише тих повій, котрі виходять на трасу. Всі інші, як правило, мають іншу роботу. А проституцією займаються нерегулярно. Та й не з усіма. «З тобою вони даже балакати не захочуть, - засміявся, прощаючись, Сергій. – Даже за 100 «баксів». Хоча попробувати можеш. Хочеш, телефончик дам?...»
Ні, це офіційна новина, яка була надрукована в газеті і з дозволу тієї дівчини, що на фото була розміщена тут. Ми дотрималися і умов дівчини - її ніяк упізнати, ми дотрималися умов цензури України - не показали більшого ніж дозволено. То чому ж так погано? Тим паче, що дане фото підтверджує і підкреслює все те, що написано в статті, щоб дехто не подумав що ми розводимо побрехеньки. А чи добре це чи не дуже - то вже судити вам. Заробляють люди і таким способом, куди ж подінешся?
Головна 
Проституція (лат. Prostitere – виставляти, також ганьбити, оскверняти) – надання за матеріальні цінності свого тіла для сексуальних послуг, секс за гроші, в протиставлення близькості по коханню.
