Quote (Grey)
Що краще онкологічний хворий чи здоровий віруючий?
Ви гадаєте немає онкологічно хворих віруючих? Ви гадаєте вони не померають від цієї хвороби в муках? Напевни ви знову напишете вони неправильно вірять, всі неправильно один ви все знаєте.
Quote (Grey)
Висновок: 1. Пастором не був. 2. Десятину не платив.
Пастором небув, це недостатня моя освідомленість. Десятину неплатить, а спонсором є.
Олег СТЕЦИШИН,«Експрес»
І прийде «Посольство Боже»
Після обрання мером Києва адепта Церкви "Посольство Боже" Л в Україні знову заговорили про діяльність незвичної релігії
Ця Церква займає нині доволі вагонне місце на релігійній карті держави. її лідер - чорношкірий проповідник Сандей Аделаджа - зустрічається з провідними світовими фінансистами та політиками, на його богослужіннях буває дедалі більше УІР-персон. Як же з'явилося в Україні "Посольство Боже"?
Сандея Аделаджу українці вперше побачили на телеекранах країни на початку 1990-х років. Проповідник одразу викликав неоднозначне ставлення до себе. З кількох причин. По-перше, Сандей Аделаджа —африканець, а "де це бачено, щоби негр учив нас, як треба в Бога вірити?" По-друге, дивувала його незвична манера розмови зі слухачами, відмінна від того, як проповідують православні чи католицькі священики.
Історія "Посольства Божого" (повна назва — "Посольство Благословенного Царства Божого для Всіх Народів") бере свій початок з 1993 року. Тоді напередодні різдвяних свят на телеекранах в Україні вперше з'явився темношкірий пррповідник Сандей Аделаджа. Його заклик "пізнати істину і стати вільними" у, здавалося б, цілковито православному Києві, хоч це й може здатися дивним, знайшов благодатний грунт. На зустріч до темношкірого проповідника почало приходити все більше людей. На пораду африканця, перші віряни приносили на богослужіння домашнє печиво, інші — власноруч зварені страви і годували ними стражденних та голодних.
Офіційно Аделаджа вважає днем народження своєї Церкви 12 вересня 1994 року, коли її офіційно зареєструвала українська влада. 1995 року до Церкви пастора Аделаджі прийшов перший відомий Діолітик — теперішній мер Києва Леонід Черновецький.
Сталося так, що столичний кінотеатр 1 імені О. Довженка, де традиційно проводилися богослужіння, викупив під казино вже тоді потужний концерн "Правекс", президентом якого був Л. Черновецький. Дійшло до конфлікту, в якому жодна зі сторін не хотіла поступитися. Свої права Церква обстоювала молитвами.
І тоді, як кажуть нині в "Посольстві Божім", сталося диво — директор казино, президент і віце-президент концерну "Правекс" (цю посаду обіймає дружина Леоніда Черновецького Аліна Айвазова) покаялися і стали активними вірянами Церкви. Нині Черновецький — один із її спонсорів. За його ж визнанням, він щомісяця фун-дує "Посольству Божому" 50 тисяч доларів. І Церква сповна віддячила йому. Перший раз — 2002 року, коли Черновецького обрано депутатом Верховної Ради по мажоритарному округу Києва. Вірні Сандея Аделаджі віддячили меценатові й два тижні тому: їхні голоси стали вирішальними у змаганні Черновецького за посаду столичного голови.
Прихід у Церкву знаного бан-кіра-мецената дав відчутний поштовх розвитку і популяризації Церкви. Вона уже проводить свої зібрання в найбільших залах Києва, відкриває біблійні школи для молоді, а також церковні філіали в інших країнах колишнього СРСР. У 1998 році Церква Аделаджі відкриває кілька храмів у столиці, а також молитовні доми в Боярці, Броварах, Фастові, Тетереві, Бородянці Київської області. Минає рік, і відкриваються храми в Конотопі, Чернігові, Павлограді. Тоді ж починаються перші судові позови проти Церкви.
Водночас Церква проводить активну інформаційну кампанію, організовує (завдяки меценатству Черновецького) безплатну їдальню для безпритульних "Стефанія". При цьому "Посольство Боже" активно приваблює людей різноманітними школами, такими, як школа молитви для новонавернених, біблійна школа лідерів, школа підготовки вчителів для роботи з молоддю, школа мистецтв, музична школа тощо.
У 2001 році Церква Аделаджі, чисельність якої на той час становила вже 17 тисяч вірних, експортує свої ідеї в "далеке зарубіжжя". Відкривається дочірня церква "Посольства Божого" в Сакраменто (США). Перші учні Сандея роз'їжджаються по світу — в Об'єднані Арабські Емірати і Росію. Того ж року проводиться "Марш миру" до Міжнародного дня боротьби зі СНІДом. У ньому бере участь близько 20 тисяч вірних різних християнських конфесій, 2002-го —понад 30 тисяч, а 2003-го — уже більш як 35 тисяч.
2002 рік — новий етап у розвитку Церкви. З ініціативи Сандея створено Духовне управління церков Євангельських Християн України, до якого ввійшли усі дочірні церкви "Посольства Божого". Загалом від 2000 до 2003 року в Україні таких церков відкрито 256, у державах СНД — 95, у Західній Європі та Азії — 9, у США - 3.
Нині "Посольство Боже" — одна з протестантських церков світу, яка дуже швидко розбудовується. Сандея Аделаджі приймають відомі діячі шоу-бізнесу та політики. Зокрема, в останні кілька років він провів спільні семінари з колишнім мером Нью-Йорка Рудольфо Джуліані, акторами Чаком Норісом і Мелом Гібсоном. 1 ніхто про депортацію його з України за порушення візового режиму уже не згадує...
САНДЕЙ АДЕЛАДЖА СУНКАНМІ
Громадянин Нігерії (Африка). Народився 28 травня 1967 року в християнській сім'ї. Прибув до СРСР 12 вересня 1986 року. Закінчив Мінський університет, факультет журналістики. Під час навчання був єдиним студентом, який не приховував своєї релігійності, за що постійно зазнавав принижень від студентів і викладачів. 1993 року прибув в Україну у відрядження з чотиримісячною візою як спеціаліст з цінних порід африканської деревини. Тоді ж заснував релігійну організацію, яка нині налічує майже 20 тисяч вірних.
"ПОСОЛЬСТВО БЛАГОСЛОВЕННОГО ЦАРСТВА БОЖОГО ДЛЯ ВСІХ НАРОДІВ"
Церква протестантського спрямування, її ще називають неохаризма-тистською, неоп'ятдесятницькою. її структура має вигляд піраміди — вона збудована за принципом "система дванадцяти". Щоб стати членом церкви, треба увійти в "сім'ю" з 12 осіб і мати 12 учнів.
Вступаючи у "Посольство Боже", неофіти заповнюють багатосторінкові анкети, у яких докладно розповідають про себе (навіть подають відомості про свою зарплату і судимість батьків). Кажуть, що кожен прихильник Церкви обов'язково щомісяця жертвує на її потреби «десятину» — віддає 10 відсотків своїх доходів. Серед офіційних спонсорів Церкви — відомі міжнародні фонди: Рокфеллера, Форда, "Євразія", Карнегі, Чарльза Ліндберга, Елтона Джона, Короля Болдуїна, Мак-Артура, інститут Аспена, "Тасіс", "Фрідом гауз".
VIР-ПАРАФIЯНИ
У багатотисячній армії вірних "Посольства Божого" є не тільки "заблудлі вівці", безпритульні та бідняки. Більшість послідовників Аделаджі — люди середніх і великих статків. Є серед них і доволі відомі в Україні персони. Зокрема, на богослужіннях Аделаджі неодноразово були помічені народні депутати Олександр Турчинов, Василь Онопенко, артисти Віктор Пав-лик, Дмитро Клімашенко, Петро Чорний, Сергій Манек, Наталія Одольська.
У березні 2004 року тридцять народних депутатів звернулися до Держкомітету у справах релігій з проханням не допустити переслідування Сандея Аделаджі. На їхню дмуку, тогочасні відповідальні працівники МВС незаконно не дають пастору права проживати в Україні. Серед "підписантів" були, зокрема, Олександр Стоян, Володимир Бондаренко, Василь Онопенко, Федір Шпиг, Олександр Турчинов, Петро "Голочко, Ігор Юхновський, голова ХДПУ Віталій Журавський, Михайло Бродський. Щоправда, важко сказатии, чи всі вони парафіяни Церкви "Посольство Боже".
Добавлено (03.12.2007, 10:37)
---------------------------------------------
Ну і хіба це неприклад найлегшого способу заробляння грошей?