Цивільний шлюб

sashko

Дата: Понеділок, 14.01.2008, 12:43 | Повідомлення # 16

Досвідчений

Група: Продвинуті

Повідомлень: 384

Репутація: 8

Статус: Offline

Quote

Якщо двоє впевнені, що люблять на все життя, то повинні одружитися одразу бо (не дай Боже) люди говоритимуть?
Тобто якщо "не те" думають люди, це гріх? Може в цьому річ?

Нереклама, чи вірно я роблю висновки з вашого посту?

Осудження з боку суспільства є єдиною причиною яка змушує молоду пару офіційно оформлювати шлюб.

Чи правильно я вас зрозумів?

Выслушаем сущность всего: бойся Бога и заповеди Его соблюдай, потому что в этом все для человека;
ибо всякое дело Бог приведет на суд, и все тайное, хорошо ли оно, или худо.

Повідомлення відредагував sashko - Понеділок, 14.01.2008, 12:46

sashko

Дата: Понеділок, 14.01.2008, 14:58 | Повідомлення # 17

Досвідчений

Група: Продвинуті

Повідомлень: 384

Репутація: 8

Статус: Offline

Quote

є люди, які по 8 років жили без шлюбу, а потім одружились і доживали до старості.

Є і такі, згоден.
Та наведу приклад.
Ми з вами чули, що є одна людина яка виграла в казино мільон.
Знайшлися 1000 чоловіків які почувши це спокусилися і теж побігли грати в казино, де й програли всі свої гроші. Зрозумійте думку.
Після вашого прикладу в 1000 яка прочитає його з'явиться спокуса попробувати саме так, без офіційності. Та їх чекають розчарування та зло у житті. Адже життя в стані ЦШ то є зло в очах Божих. Така правда життя!
Чи готові ви нести перед Богом відповідальність за зламане життя цих людей?

Добавлено (14.01.2008, 14:58)
---------------------------------------------

Quote

Але я вважаю не правильним ображати людей, які за якихось суб'єктивних причин не можуть одружитися і живуть цивільним шлюбом.

Згоден, ображати нікого не треба. Та на зло треба вказати.

Quote

Різні причини бувають.

Я думаю, що нема жодної причини яка б виправдала існування цивільного шлюбу.

Повідомлення відредагував sashko - Понеділок, 14.01.2008, 15:00

Нереклама

Дата: Понеділок, 14.01.2008, 21:18 | Повідомлення # 18

Оберіг форуму

Група: Адміністратори

Повідомлень: 1205

Репутація: 47

Статус: Offline

Quote (sashko)

Я думаю, що нема жодної причини яка б виправдала існування цивільного шлюбу.

А у вас є дружина?

"Життя - це шанс на щастя."

Повідомлення відредагував Нереклама - Понеділок, 14.01.2008, 21:21

Grey

Дата: Понеділок, 14.01.2008, 21:41 | Повідомлення # 19

Лікар

Група: Продвинуті

Повідомлень: 874

Репутація: 15

Статус: Offline

Нереклама, у Сашка є і дружина і дитина.

"Вера же есть осуществление ожидаемого" (Евр 11:1).

sashko

Дата: Вівторок, 15.01.2008, 11:11 | Повідомлення # 20

Досвідчений

Група: Продвинуті

Повідомлень: 384

Репутація: 8

Статус: Offline

От досада - не встиг! Вже комусь іншому подякували!

Grey

Дата: Вівторок, 15.01.2008, 15:22 | Повідомлення # 21

Лікар

Група: Продвинуті

Повідомлень: 874

Репутація: 15

Статус: Offline

sashko, провокаційне питання:
Уявіть, що Ви покохали дівчину, а вона через певний час призналася, що вона вже давно "не дівчина".
Як Ви вчините - покинете її чи будете все життя потім згадувати і дорікати за її гріх?

"Вера же есть осуществление ожидаемого" (Евр 11:1).

sashko

Дата: Вівторок, 15.01.2008, 15:53 | Повідомлення # 22

Досвідчений

Група: Продвинуті

Повідомлень: 384

Репутація: 8

Статус: Offline

Quote

Уявіть, що Ви покохали дівчину, а вона через певний час призналася, що вона вже давно "не дівчина".
Як Ви вчините - покинете її чи будете все життя потім згадувати і дорікати за її гріх?

Якщо покохав, то ні перше ні друге!

Іван

Дата: Понеділок, 04.02.2008, 21:46 | Повідомлення # 23

Новачок

Група: Продвинуті

Повідомлень: 46

Репутація: 5

Статус: Offline

Чомусь всі забувають про таку річ, як кохання. Коли воно є, то не треба ніякіх зобов"язань, не виникає ніяких етичних проблем. Є щаслива пара людей, що кохають одне одного. А коли нема - зареєструйтеся хоч в усіх РАГСах міста або обвінчайтеся в усіх церквах, сім"ї все одно не буде.

sashko

Дата: Вівторок, 05.02.2008, 10:11 | Повідомлення # 24

Досвідчений

Група: Продвинуті

Повідомлень: 384

Репутація: 8

Статус: Offline

Quote

Чомусь всі забувають про таку річ, як кохання. Коли воно є, то не треба ніякіх зобов"язань, не виникає ніяких етичних проблем.

Це ви так вважаєте.
Та якщо вже тут прозвучало таке слово як кохання, то пропоную нам замислитись над тим, що таке справжне кохання, що воно включає в себе?
Що насправді означає, я кохаю по справжньому?

Добавлено (05.02.2008, 10:11)
---------------------------------------------
Як по мені, то кохання без обов'язку, то не кохання.
Коли я кажу про обов'язок, то я не маю на увазі якесь ярмо у вигляді зобов'язань, яке людині чипляють насильно. Коли людина кохає по справжньому, то вона добровільно приймає на себе обов'язки по відношенню до інших людей. В цьому і є один з головних проявів справжнього кохання.
В справжньому коханні присутня справжня свобода. Та свобода то є не тільки права, а і обов'язки. Чим більше свободи тім більше прав, але тим більше і обов'язків.
Нарпиклад мати кохає маленьку дитину. Якщо вона її кохає, то вона буде виконувати свої материнські обов'язки як найкраще. Носити її на руках, годувати з ложечкі, недосипати ночей, схиляючись над дитячим ліжком. А якщо ідти по вашому сценарію, Иване, то виходить, якщо мати кохає дитину, то вона не маючи "ніяких етичних проблем" та " ніяких обов'язків" може просто кинути цю дитину напризволяще і піти собі займатися чим їй захочеться. І до чого ми дойдемо з таким коханням.
Пропоную в такому ж руслі розмірковувати і про кохання в шлюбі, про кохання між чоловіком та жінкою.

Повідомлення відредагував sashko - Вівторок, 05.02.2008, 10:11

PsevdoNimB

Дата: Вівторок, 05.02.2008, 10:29 | Повідомлення # 25

Досвідчений

Група: Продвинуті

Повідомлень: 444

Репутація: 28

Статус: Offline

Справжнє чисте кохання - це кохання без права володіння, замилування без поклоніння (тобто таке кохання не створює відносин залежності між тим, хто кохає і предметом кохання, бо як тільки виникає залежність - виникає ідеалізація, чиста любов закінчується.)... любов без ідеалізацій.
Мабуть це і є справжнє Розуміння.

sashko

Дата: Вівторок, 05.02.2008, 11:08 | Повідомлення # 26

Досвідчений

Група: Продвинуті

Повідомлень: 384

Репутація: 8

Статус: Offline

Quote

(тобто таке кохання не створює відносин залежності між тим, хто кохає і предметом кохання,

Поясніть, будь-ласка, зміст цієї фрази.

PsevdoNimB

Дата: Вівторок, 05.02.2008, 13:21 | Повідомлення # 27

Досвідчений

Група: Продвинуті

Повідомлень: 444

Репутація: 28

Статус: Offline

Quote (sashko)

Поясніть, будь-ласка, зміст цієї фрази.

Найпопулярніша зараз ситуація - коли замість Кохання у людей Жага Володіти іншою людиною. І цю жагу чомусь також називають коханням. Тобто людина іншу людину починає вважати своєю власністю, і людина потрапляє в залежність. Саме це і є первопричиною швидкого розпадання шлюбів, бо кому ж хочеться бути в рабстві?
Тому довго може прожити лише чисте кохання - коли ніхто ніким не володіє і нічим нікому не зобов'язаний. Парадокс, що саме в такому випадку, як раз і хочеться щось робити приємне для іншої людини, щиро допомагати, підтримувати, розуміти, тратити свій час та ін.

sashko

Дата: Вівторок, 05.02.2008, 13:29 | Повідомлення # 28

Досвідчений

Група: Продвинуті

Повідомлень: 384

Репутація: 8

Статус: Offline

Quote

Найпопулярніша зараз ситуація - коли замість Кохання у людей Жага Володіти іншою людиною.

...

Quote

Саме це і є первопричиною швидкого розпадання шлюбів, бо кому ж хочеться бути в рабстві?

Згоден, є і таке.
Бажання володіти кимось - це один з проявів егоїзму.

Іван

Дата: Пятниця, 08.02.2008, 19:45 | Повідомлення # 29

Новачок

Група: Продвинуті

Повідомлень: 46

Репутація: 5

Статус: Offline

Quote (sashko)

кохання без обов'язку, то не кохання.

Мабуть, навпаки. Але по порядку: Ви кажете, що кохання дає права разом з обов"язками. Щоб не плутатися в змістах, матимемо на увазі кохання між чоловіком та жінкою. І які ж права отримує чоловік, покохавши? Може, якісь права на жінку? Дуже якась патріархальна ідея, спитайте у жінок, що вони про це думають.
Звісно, ми завжди щось робимо для коханої, але, Сашко, навіщо вважати це обов"язком? В самій фразі "виконувати обов"язки" є щось примусове, а яке примушення може бути в коханні? Кохання це творчість, постійне дарування себе і всього світу коханій. В ту мить, коли відчуєш, що робиш для неї щось за обов"язком, втрачаєш право казати, що ти кохаєш.
Всі ми щось робимо для коханих. Можна вважати можливість це робити великим даром і бути щасливим, а можна робити теж саме за обов"язком. Справи тіж самі, а мотиви різні. Це вже питання загального ставлення до життя.
До речі, Ваш приклад- мати кидає дитину- не коректний, хоча б тому, що діти, на відміну від кохання, з"являються не несподіванно.

Повідомлення відредагував Іван - Пятниця, 08.02.2008, 20:29

sashko

Дата: Понеділок, 11.02.2008, 12:19 | Повідомлення # 30

Досвідчений

Група: Продвинуті

Повідомлень: 384

Репутація: 8

Статус: Offline

Quote

І які ж права отримує чоловік, покохавши? Може, якісь права на жінку?

Спробую інакше задати питання. Хоч така редакція і не дає повного висвітлення теми прав і обов'язків у коханні.
1 Які права по відношенню до жінки (чоловіка) отримує чоловік (жінка) коли його(її) покохала (-ав) жінка(чоловік)?
2 Які обов'язки по відношенню до жінки (чоловіка) має чоловік (жінка) покохавши жінку (чоловіка)?

Quote

Звісно, ми завжди щось робимо для коханої, але, Сашко, навіщо вважати це обов"язком? В самій фразі "виконувати обов"язки" є щось примусове, а яке примушення може бути в коханні? Кохання це творчість, постійне дарування себе і всього світу коханій. В ту мить, коли відчуєш, що робиш для неї щось за обов"язком, втрачаєш право казати, що ти кохаєш.
Всі ми щось робимо для коханих. Можна вважати можливість це робити великим даром і бути щасливим, а можна робити теж саме за обов"язком. Справи тіж самі, а мотиви різні. Це вже питання загального ставлення до життя.

Готовий з вами погодитися, Іване.
Ми з вами просто маємо різне сприйняття такого слова як "обов'язок".
А так, в принципі, мені здається, що ми розуміємо явище любові приблизно однаково.
Коли я кажу про обов'язок в коханні, то я розумію наступне:
Якщо я кохаю, то я жертвую собою (своїм часом, силами, грошима, тощо) для коханою людини (наприклад: готовлю істи, допомагаю носити сумки, тощо) тому що я інакше не можу. Не тому, що мене хтось змушує, а тому, що я не можу інакше (та й не хочу, в ідеалі).
Розумієте, для мене обов'язковість є невід'ємною внутрішньою складовою кохання.
Я роблю так, бо я не можу робити інакше!
Кохання не підвласне людині. Не людина керує коханням, а любов керує людиною.
Принцип любові (справжньої) він стоїть над людиною. Він сильніший за людину і керує її волею, розумом, почуттями.
Це найсолодше рабство в світі. Я кажу про справжню любов.
І це є добровільне рабство.
Якщо ми перестаємо любити, то пропадає ця самопожертва (обов'язковість) в нас по відношенню до людини. Ми перестаємо жертвувати собою заради неї (перестаємо витрачати гроші на подарунки, не носимо важких сумок, не згодні перебувати годинами біля ліжка хворого коханого (-ої), тощо).
Аби у нас не було непорозумінь, готовий замінити слово "обов'язок" на слово "самопожертва" для мене вони в данній темі є синонімами.

Quote

До речі, Ваш приклад- мати кидає дитину- не коректний, хоча б тому, що діти, на відміну від кохання, з"являються не несподіванно.

Нехай і так! (Хоча абсолютність тези про "несподіваність" для мене ще під питанням).
Той що? В чому ви побачили "некоректність" мого прикладу?

Повідомлення відредагував sashko - Понеділок, 11.02.2008, 12:28