Ну я не це мала на увазі, але якщо ви вже так, то і одружившись, можна потрахатися і розійтися одне й те саме, тільки мороки більше, рагси, печатки в паспорті. Суть не міняється)

На жаль багато хто вважає, що все і мудрість, і терпіння, і самопожерва присутня у відносинах, поки не розпочинають жити разом) В таких ситуація одруження є роковою помилкою, за якою наступає розлучення. Бо думати що можешь піти на самопожертву заради коханої людини - це одне. а піти на неї у якійсь конкретній життєвій ситуації - це інше.

МММ, Сашко, цікава ідея! Тільки треба зібратися і жити всім разом з усіма претендентами! Он готує, інший прасує, третій у кімнатах прибирає, четвертий ходить за покупками!!! Не життя, а малина!

Сашко, поясніть мені, молодій та нерозумній, чому я не можу бути відповідальна за свого коханого і за його дії у цивільному шлюбі? І невже вважаєте що штамп у паспорті може заставить когось бути відповідальним проти його волі?

Добавлено (14.05.2008, 18:44)
---------------------------------------------

І до речі ця щира дівчина(тобто я) вже має свого партнера по цивільному шлюбу, тому ваше припущення не має сенсу

Хіба це правильно?

"Вера же есть осуществление ожидаемого" (Евр 11:1).

Понимание "жити так як хоче" состоит из множества составляющих частей. Думаю, не стоит это обсуждать более подробно (это полная клиника).
Гражданский брак включает в себя жизнь в одном доме… Не так ли? А в таком случае приходится вести совместное хозяйство и т.д. От сюда получается что материальная ответственность осознается (в противном случае они на врят ли стали бы вместе жить, ведь занятса сексом можно и не проживая вместе), а так же есть душевное равновесие, гармония и прочее (назовите это как хотите).
А регистрация брака может играть как положительную, так и негативную роль. Всё зависит от ситуаций, возможностей, отношений, самих людей. Короче, от различных внешних и внутренних факторов. Выходя из этого, кому как не самим «вместе-живущим» знать, нужен ли им брак на данном этапе отношений. И кто знает через какое время пара должна регистрировать брак?

Добавлено (16.05.2008, 12:40)
---------------------------------------------

Я оценил иронию
Кто знает? Нет ничего невозможного.
И встречный вопрос: почему такая негативная реакция на такого рода явление? Обида? Зависть? Что именно?

Замість підпису: Навіть сама благородна ідея, в поганих руках може стати трагедією.

Я так розумію, Жорстокосердна.
Наведу приклад. Одна дитина, зробила якусь шкоду, наприклад, розбила м'ячем вікно в магазині. Власник магазину підходидить до неї і питає: Хто твої батьки (самі розумієте для чого він це питає)? Якщо, наприклад, ви СКАЖЕТЕ, що ви є матір'ю цієї людини, то тим самим ви берете відповідальність перед власником магазину за дії цієї дитини, бо ви визнали, що ви є його матір'ю. Якщо ж ви не визнаєте себе матір'ю цієї дитини (чи то із-за страху, чи то тому, що ви дійсно не є його матір'ю, чи ще по якийсь причині), то ви не будете нести відповідальності за її дії перед власником магазину, навіть якщо ви і дійсно є його матір'ю. В цьому разі, ви будете нести відповідальність лише перед Богом і своїм сумлінням, але не будете нести відповідальність перед власником магазину.
Чому? Тому, що ви не СКАЗАЛИ йому, чи ще комусь, що ви є матір'ю дитини, яка зробила шкоду.
Я привів цей приклад, аби ви, Жорстокосердна, побачили, що людина бере на себе відповідальність за свої дії перед людьми (в нашому випадку це наречена(ний), суспільство) лише тоді коли вона ПРОГОЛОШУЄ цю відповідальність. Зрозумійте це.
Це ПРОГОЛОШЕННЯ, в різні часи, у різних народів приймає різні форми. Наприклад, в наш час, це є розпис в книзі реєстрації гром. актів в ЗАГСі, колись, достатньо було слова "згоден(а)" перед нареченою, її рідними та знайомими. Форми були різні, але суть залишається незмінною. Треба ПРОГОЛОСИТИ цю відповідальність.
Інакше звідкіля ваш наречений дізнається, що ви згодні бути з ним і в горі і в радості і в здоров'ї і в хворобі, в бідності і в багатстві.
Інакше звідкіля, люди, які вас оточують, будуть знати. Що ви чоловік і дружина, якщо ви їм про це не скажете. Чи ви думаєте, що вони вам свічку тримати будуть, аби удостовіритись в цьому.
Якщо, наприклад, хтось з вас двоїх захворів, то другий може піднятися і піти до іншої людини жити, і буде мати повне моральне право на це, адже він не брав на себе ніякої відповідальності за подружне життя, адже ніхто нікому з вас не казав, що ви будете разом, допомогати один одному і в горі і в радості і в багатстві і в бідності,.... А якби сказали, то будьте добрі , будьте вірні своєму слову, якщо ви, звичайно, цінуєте його. А якщо ні, якщо вам сказати, всеодно, що присісти. То тоді люди і подають на розлучення. Бо безвідповідальні.
Ви мабуть запитаєте, а деж тут любов, кохання? Хіба тільки на слові якомусь повинен триматися шлюб?
В принципі так, на простому слові вірності і любові. Адже тільки та людина, яка кохає, здатна взяти на себе сміливість (відповідальність) дати іншій людині обіцянку і виконати її, стримати своє слово. Повірте, це саме так і є.
Нажаль, в наш час люди не вміють тримати свого слова, бо в багатьох охолола Божа любов. Зараз, для того аби дві сторони домовились про щось пишуться куча договорів, ставляться підписи, печатки, лише тому, що всі вже звиклися з тою думкою, що мене можуть обманути, не стримати свого слова. Раніше було не так. Досить часто, аби про щось домовитись, людям достатньо було дати своє слово, що вона зробить те то і те то. І вона так і робила, як казала. Бо дане слово було священним.
А зараз від одного лиха впадають в ще гірше. В зв'язку з охолодженням любові в нас, падає відповідальність за сказані нами слова. Тому люди дозволяють собі розлучення. Масово. І врешті врешт приходять до думки: а навіщо взагалі, комусь щось казати, всеодно ж толку не буде. Краще зробимо, що нам хочеться, а там видно буде. Все це - прокляття! НУ його.

Добавлено (19.05.2008, 11:45)
---------------------------------------------

Пропоную замислитись над тим, яку цінність саме для вас, Філіпаф, має слово яке ви даєте комусь? Чому ви говорите людині те чи інше слово? Які ваші мотиви?

Суть не в регистрации. Регистрация - эта лишь одна и множества форм создания брака, которую принимает современное общество. Суть в простом слове "СОГЛАСЕН". Вот его то мы и не слышим в гражданском браке.
Это раз. Во вторых, нечего лезть в постельные отношения до и вне брака. Почему? Об этом есть размышления, например, в теме "Цнота".

просто ви, пане Грею, бачите це у ракурсі "правильно-неправильно"
Але це не вам і не нам судити

Кожен з альтернатив, чи то цивільний шлюб, чи то законний, має однакове право на існування.

Особливо моє глубоке переконання в тому, що вдалий цивільний шлюб обов'язково колись приведе до узаконення стосунків