Зимова пора чарує! Ти поспішаєш відчувати кожною часточкою тіла цей довгоочікуваний і такий швидкоплинний перший і можливо, хто знає, останній сніг. Волієш отримати насолоду від кожної сніжинки, мрієш хоча б раз зліпити бабу снігову та, як у дитинстві, скотитися з гірки на санчатах. Ну як зима може не подобатися? – розчулено вигукуєш ти. Між тим, твоя шкіра та руки перші претенденти на те, аби ненавидіти зиму усім своїм єством.

Зимова пора, насправді, надзвичайно незручна для нашої шкіри через вітер та низькі температури на вулиці а ще знижену вологість всередині наших осель. Ось чому шкіра обличчя та рук, які найбільше потерпають від таких перепадів температур, під час зимових днів живуть у середовищі постійного стресу.

Повний перелік Видів адміністративних порушень правил дорожнього руху, статті КУпАП які стосуються цих порушень та розміри штрафів та iнших стягнень від офіційного сайту МВС України.

Формат: Microsoft Word

Зокрема, змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи". Їх можна зробити по-різному:

- прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;

- натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);

- намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.

Якщо зі сніданком та вечерею можна якось «порозумітися», то обід для жінок, які працюють, нерідко стає справжньою проблемою. Дійсно, і не зварити нічого, і не посидіти по-людськи за столом, і тарілок домашніх немає. Звичайно, в вас є два варіанти. Перший – це обідати в офісній їдальні, якщо вона є або відвідувати найближче кафе.

Під час поїздки в країну, яка нещодавно підписала Шенгенську угоду, трапилася НП — одна дівчина з нашої групи впала й сильно пошкодила палець. Прибулі лікарі швидкої допомоги з ходу заявили: ваша страховка нікого не цікавить, готуйте гроші, тому що в лікарні ніхто нічого не робитиме, доки не заплатите. І справді не зробили, доки не було сплачено суму, еквівалентну кільком сотням у.о.

І от уявіть ситуацію: передостанній день поїздки, маленьке містечко в горах, час — перша година ночі, у країні ходить національна валюта, ні євро, ні долари в лікарні брати не хочуть, де шукати банкомати — невідомо... А якби постраждала була сама? А якби трапилося, не дай боже, щось гірше, ніж сильний вивих пальця і не було при собі потрібної суми грошей? Що, помирати?..

Можна без кінця сперечатися про те, у скільки років вести дитину до дитсадка. Можна відстоювати власну точку зору відносно «порцій» телевізора та комп‘ютера малюку у п‘ять років. Можна по-різному сприймати подарунок тата у вигляді футбольного м‘яча чи ковзанів на перший день народження дитини. Достеменно відомо одне – як тільки жінка, окрилена радісними двома смужками на тесті про вагітність, отримує достойне підтвердження свого стану на прийомі у лікаря-гінеколога, вона з тієї ж хвилини починає планувати життя свого ще ненародженого малюка. Цікаво те, що думки відносно статі, кольору волосся та форми носа майбутньої дитини з‘являються значно пізніше, а то й взагалі не постають до народження. Значно більше новоспечену маму цікавить яким буде її немовля у майбутньому і власне, ким стане син чи донька, коли виросте. І починаються нескінченні плани, пошуки курсів раннього розвитку, вивчення статей про пренатальне життя та довгі вечори у пошуках якнайкращого варіанту вирощування генія.

Сьогоднішній наш гість колись врятував себе. Пізніше він зцілив десятки пацієнтів, у тому числі онкохворих, перед невиліковністю яких офіційна медицина виявилась безсилою.

Наш співрозмовник Юрій Батулін – академік Міжнародної академії біоенерготехнологій, доктор філософії в галузі парапсихології, онкодослідник. Приводом для зустрічі послужила сенсаційна книга «Одкровення двох, що перемогли рак. 15 років потому». Утім, попередні книжки Батуліна «Учу жити без ліків» і «Енциклопедія самозцілення» не менш революційні. Вони конкретні, правдиві й прагматично-корисні, воістину рятують людей, тому що складаються з перевірених порад, рецептів, методик, які можна застосовувати індивідуально, а також із описів доль тих, хто, незважаючи на невтішний діагноз, живі донині.

Офісні працівники – білі комірці, які ніколи не брудняться. Здавалось би, робота у них легка і комфортна, але насправді таїть у собі чимало небезпек.

Банкіри, менеджери і юристи - весь день проводять перед екраном комп’ютера у душних приміщеннях. Страждають від алергій, скаржаться на зіпсутий зір, зайві кілограми і біль у спині. В іноземних фірмах, де про здоров’я своїх працівників турбуються, безкоштовні абонементи у спортзал і щогодинна зарядка – явище звичне. Вітчизняні компанії лише на низькому старті.

Свою назву захворювання отримало від поєднання латинських слів: "артрос", що означає "суглоб", приставки "пери-", тобто "близько", і закінчення "-іт", що означає процес запалення. Захворювання виникає як результат тривалої перенапруги м'язів плечового пояса, внаслідок різких, посилених рухів у плечовому суглобі, які супроводжуються постійної травматизацією тканин навколо суглоба. Зустрічається у людей найрізноманітніших професій (малярів, штукатурів, ковалів, ткачів, вантажників, каменярів, судосборщиків та ін).

Найбільш часто дане захворювання спостерігається у тих робочих, чия робота пов'язана з тривалим відведенням і подніманням руки, здійсненням поворотів плеча у великому обсязі, причому найчастіше у жінок. Звертає на себе увагу однобічність проявів, зокрема переважає ураження правої верхньої кінцівки, що є додатковим доказом впливу професійного фактора на виникнення та розвиток захворювання.