Неділя, 09.08.2020, 13:52
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
Меню сайту
Наше місто
  • Кобеляцька міська рада
  • Місто Кобеляки
  • Історія міста
  • Розклад руху автобусів Кобеляк
  • Телефони міста (частина 1)
  • Телефони міста (частина 2)
  • Хто на сайті
    Онлайн всього: 10
    Гостей: 10
    Користувачів: 0
    Наші користувачі
    Всього: 3297
    Нових сьогодні: 0
    Нових учора: 0
    Нових за тиждень: 0
    Нових за місяць: 8
    Із них:
    Новачків: 922
    Продвинутих: 2363
    Журналістів: 5
    Модераторів: 3
    Адмінів: 4
    Із них:
    Чоловіків: 2581
    Жінок: 716
    Наш сайт
    Новини: 16229
    Файли: 8769
    Цікавинки: 3279
    Картинки: 1814
    Анекдоти: 922
    Оголошення: 91
    Тести: 75
    Коментарі: 5051
    Форум: 539/31638
    Новини Полтавщини
    Зв'язок з адміном
    Написати листа адміністратору сайта

    Всі статті » Справи життєві » Роздуми про життя

    Категорії каталога
    Роздуми про життя [35]
    Кримінал [5]
    Творчість [11]
    Літературна творчість
    Бізнес [5]
    В категорії матеріалів: 35
    Показано матеріалів: 11-20
    Сторінки: « 1 2 3 4 »

    Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Комментаріям · Переглядам
    Релігійність - природжена властивість людини, як один із шляхів розв’язання власних бід, cтверджує журнал The New Scientist, посилаючись на новітні дослідження.

    "Наш мозок легко творить цілий світ уявних істот - духів, богів і чудовиськ, і чим невпевненіше ми себе почуваємо, тим важче чинити супротив цій спокусі", - пише автор статті Майкл Брукс.

    Згідно із однією широко поширеною гіпотезою, релігія з'явилася в результаті природного відбору: віруючі краще пристосовані до життя і, відповідно, частіше передають свої гени нащадкам. Загальні вірування допомагали нашим предкам жити згуртованими групами, разом полювати, збирати плоди і дбати про дітей і тим підвищували їх конкурентоспроможність, пояснює видання.

    Роздуми про життя | Переглядів: 526 | Додав: Admin | Дата: 16.02.2009, 10:51 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

    Друга збірка віршів від читачів тижневика ЕХо. Просимо зацінити!
    Каждый день о тебе вспоминаю,
    Ночью снится мне образ твой.
    Что случилось со мной? Я не знаю,
    Мне так грустно бывает порой.

    То бывает, ночами не сплю,
    Мысли в голову лезут дурные.
    Что случилось со мной, не пойму,
    Я как будто, сгораю отныне.
     
    И я знаю – тебе не понять,
    Почему мне на сердце так больно.
    Я хочу тебя крепче обнять
    И держать у груди долго-долго.

    Віктор Шишацький
    .....
    Роздуми про життя | Переглядів: 599 | Додав: Admin | Дата: 06.02.2009, 10:45 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)


    Мій коханий Андрюшенько! Не сердься, що знову відволікаю тебе від служби своїми листами. Знаю, що тобі там дуже важко, ні хвилинки не проходить, щоб я про тебе не думала. В мене все добре, тримаємося без тебе, Андрюшенько.
    Зранку ходила до твоєї мами, їй уже краще. Довелось її сварити, щоб на вулицю не виходила, а то, не дай Бог, застудиться знову. За господарство не переймайся, Андрюшенько, корову вашу подоїла, у свиней вичистила. Увечері знову піду. Однак то все дрібниці. Аби ти швидше додому повернувся! Ми тебе дуже чекаємо. А зараз трішки потішу тебе. Учора був день Катерини, так ми увечері з подружками по гілочці вишні зламали. Я свою на вікно у вазочку поставила. Говорять, якщо у січні зацвіте, то ми з тобою у цьому році поберемося. Чудернацька забава, правда ж? Ну добре, мій хороший, закінчую свого листа. Напиши хоч кілька речень, що в тебе все гаразд, бо в мене передчуття якесь погане. Вночі зовсім не сплю. А твоя мама щогодини із вікна поштаря виглядає.
    Твоя Ганнуся
    Роздуми про життя | Переглядів: 591 | Додав: Admin | Дата: 06.02.2009, 10:42 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

    Знаєте це відчуття, коли здається, що життя проходить повз? Ось, ніби живеш як всі: ходиш в дитячий садок, до школи, вчишся у вузі, працюєш… А життя проходить повз. Не знаю, чи було таке з вами і чи зможете ви зрозуміти таку людину, як я.
    Я розчарувалася в житті, втомилася від нього. Власне, я не знаю, що таке життя насправді. Ні в що не вірю, промінчик надії лише тліє десь всередині, готовий або спалахнути з новою силою, або згаснути зовсім. Кохання для мене не існує.
    Роздуми про життя | Переглядів: 650 | Додав: Admin | Дата: 06.02.2009, 10:38 | Рейтинг: 4.0/1 | Коментарі (1)

    Якщо постояти на Лук‘янівський площі досить довгий час, то виникає дивне почуття подорожі в часі, подорожі в не таке й далеке радянське минуле. Навколо доживають останні дні будинки здебільшого радянської забудови: сталінки, хрущовки та виробничі корпуси колишнього потужного оборонного підприємства ім.. Артема – тут ще не так відчувається «незаконна забудова» і лише на початку вул. Білоруської стирчить хмарочос, швидко зліплений на місці дитячого майданчику. Площа ніби після рясного московського бомбардування: ями, калюжі і вивернуті з землі трамвайні рейки. Лаковані мердеССеси та Кайєни тут рідкість, а люди, що юрмляться навколо Лук‘янівського ринку одягнуті у одяг «практичних» кольорів – сірий, чорний, сіро-чорний та чорно-сірий – все, як за радянських часів. Кількість «піддатих» чоловіків та компаній бомжів теж відповідає сов‘єтськім стандартам. Трохи псує загальне враження «совку» ТРЦ «Квадрат», але це навіть підтверджує те, про що я хочу написати.
    Роздуми про життя | Переглядів: 528 | Додав: Admin | Дата: 16.10.2008, 09:27 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

    Прихожу в седьмой класс на урок, смотрю: какая-то тусня, читают записку что ли.
    Записку отбираю, надо скорей диктант начинать,с грамматическим заданием.
    Глянула в записку(она и не свёрнута была,ибо,видно,
    читалась и обсуждалась группой товарищей),аж прсвистнула:"Ни фига себе!"
    Записка подписана, так что и выяснять автора не надо.
    Все на меня так мрачно смотрят и шумят вполне серьёзно(и девчонки, и парни):
    "Он её оскорбил! Она не виновата!"
    Причём надо знать этих крошек,они отнюдь не романтичны в массе своей.
    Вот это любовное послание
    Роздуми про життя | Переглядів: 725 | Додав: Admin | Дата: 17.09.2008, 16:30 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

    У лікарні в одній палаті лежали два важко хворих чоловіка. Один лежав біля вікна, а ліжко іншого розташовувалася біля дверей.
    — Що там видно у вікні? — якось запитав той, що лежав біля дверей.
    — О! — пожвавився перший. — Я бачу небо, хмари, що нагадують звіряток, озеро і ліс вдалині.

    Роздуми про життя | Переглядів: 895 | Додав: Admin | Дата: 11.08.2008, 09:48 | Рейтинг: 5.0/4 | Коментарі (0)

    Служанки мечтают о доброй фее, принцессы – о прекрасном принце, королевы не мечтают, а действуют.
    Служанки верят, что чудеса случаются, с принцессами они действительно случаются, королевы творят их сами.
    Служанки слабы, но кажутся сильными, принцессы сильны, но кажутся слабыми, королевы обходятся без маски.
    Служанки приходят заранее, принцессы являются с опозданием, королевы прибывают вовремя.
    Служанки во всем винят себя, принцессы – других, королевы делают выводы.
    Служанки не умеют побеждать, принцессы не умеют проигрывать, королевы не соревнуются.
    Служанками драконы не интересуются, принцесс драконы едят, с королевами драконы дружат.
    Роздуми про життя | Переглядів: 740 | Додав: Admin | Дата: 08.08.2008, 13:55 | Рейтинг: 5.0/4 | Коментарі (0)

    Цього літа отримав запрошення з Чернігова прийняти участь у зустрічі однокласників з нагоди 50 річного ювілею з дня закінчення школи.

    Під тиском білетної мафії пан Вінський відмінив іменні квітки, тож квиток на потяг довелось брати за 45 діб. І коли сповістили про перенесення зустрічі на тиждень, здати квиток побоявся і пробув у Чернігові більше. Не жалію.

    Роздуми про життя | Переглядів: 984 | Додав: Admin | Дата: 07.08.2008, 10:56 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

    Цього літа отримав запрошення з Чернігова прийняти участь у зустрічі однокласників з нагоди 50 річного ювілею з дня закінчення школи.

    Під тиском білетної мафії пан Вінський відмінив іменні квітки, тож квиток на потяг довелось брати за 45 діб. І коли сповістили про перенесення зустрічі на тиждень, здати квиток побоявся і пробув у Чернігові більше. Не жалію.

    Роздуми про життя | Переглядів: 665 | Додав: Admin | Дата: 07.08.2008, 10:56 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

    Форма входу
    Логін:
    Пароль:
    Пошук по сайту

    Рекомендуємо вам проводити пошук українською та російською мовами

    Корисне


    Опитування
    Останнє на форумі
  • Работа для девушек >>
  • Из Кобеляк в Нежын >>
  • Букмекеры >>
  • Асоцiативна гра >>
  • GPS в авто >>
  • Випадкове фото з галереї
    Погода
    Погода в Полтаве, Кобеляках, Новых Санжарах, Комсомольске, Кременчуге, Решетиловке, Козельщине
    Курси валют
    Курсы валют на PROext
    Корисні посилання


    Статистика










                    

    Copyright EXO © 2020, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net