Релігійність - природжена властивість людини, як один із шляхів розв’язання власних бід, cтверджує журнал The New Scientist, посилаючись на новітні дослідження.

"Наш мозок легко творить цілий світ уявних істот - духів, богів і чудовиськ, і чим невпевненіше ми себе почуваємо, тим важче чинити супротив цій спокусі", - пише автор статті Майкл Брукс.

Згідно із однією широко поширеною гіпотезою, релігія з'явилася в результаті природного відбору: віруючі краще пристосовані до життя і, відповідно, частіше передають свої гени нащадкам. Загальні вірування допомагали нашим предкам жити згуртованими групами, разом полювати, збирати плоди і дбати про дітей і тим підвищували їх конкурентоспроможність, пояснює видання.

Друга збірка віршів від читачів тижневика ЕХо. Просимо зацінити!
Каждый день о тебе вспоминаю,
Ночью снится мне образ твой.
Что случилось со мной? Я не знаю,
Мне так грустно бывает порой.

То бывает, ночами не сплю,
Мысли в голову лезут дурные.
Что случилось со мной, не пойму,
Я как будто, сгораю отныне.
 
И я знаю – тебе не понять,
Почему мне на сердце так больно.
Я хочу тебя крепче обнять
И держать у груди долго-долго.

Віктор Шишацький
.....

Мій коханий Андрюшенько! Не сердься, що знову відволікаю тебе від служби своїми листами. Знаю, що тобі там дуже важко, ні хвилинки не проходить, щоб я про тебе не думала. В мене все добре, тримаємося без тебе, Андрюшенько.
Зранку ходила до твоєї мами, їй уже краще. Довелось її сварити, щоб на вулицю не виходила, а то, не дай Бог, застудиться знову. За господарство не переймайся, Андрюшенько, корову вашу подоїла, у свиней вичистила. Увечері знову піду. Однак то все дрібниці. Аби ти швидше додому повернувся! Ми тебе дуже чекаємо. А зараз трішки потішу тебе. Учора був день Катерини, так ми увечері з подружками по гілочці вишні зламали. Я свою на вікно у вазочку поставила. Говорять, якщо у січні зацвіте, то ми з тобою у цьому році поберемося. Чудернацька забава, правда ж? Ну добре, мій хороший, закінчую свого листа. Напиши хоч кілька речень, що в тебе все гаразд, бо в мене передчуття якесь погане. Вночі зовсім не сплю. А твоя мама щогодини із вікна поштаря виглядає.

Знаєте це відчуття, коли здається, що життя проходить повз? Ось, ніби живеш як всі: ходиш в дитячий садок, до школи, вчишся у вузі, працюєш… А життя проходить повз. Не знаю, чи було таке з вами і чи зможете ви зрозуміти таку людину, як я.
Я розчарувалася в житті, втомилася від нього. Власне, я не знаю, що таке життя насправді. Ні в що не вірю, промінчик надії лише тліє десь всередині, готовий або спалахнути з новою силою, або згаснути зовсім. Кохання для мене не існує.

Якщо постояти на Лук‘янівський площі досить довгий час, то виникає дивне почуття подорожі в часі, подорожі в не таке й далеке радянське минуле. Навколо доживають останні дні будинки здебільшого радянської забудови: сталінки, хрущовки та виробничі корпуси колишнього потужного оборонного підприємства ім.. Артема – тут ще не так відчувається «незаконна забудова» і лише на початку вул. Білоруської стирчить хмарочос, швидко зліплений на місці дитячого майданчику. Площа ніби після рясного московського бомбардування: ями, калюжі і вивернуті з землі трамвайні рейки. Лаковані мердеССеси та Кайєни тут рідкість, а люди, що юрмляться навколо Лук‘янівського ринку одягнуті у одяг «практичних» кольорів – сірий, чорний, сіро-чорний та чорно-сірий – все, як за радянських часів. Кількість «піддатих» чоловіків та компаній бомжів теж відповідає сов‘єтськім стандартам. Трохи псує загальне враження «совку» ТРЦ «Квадрат», але це навіть підтверджує те, про що я хочу написати.

У лікарні в одній палаті лежали два важко хворих чоловіка. Один лежав біля вікна, а ліжко іншого розташовувалася біля дверей.
— Що там видно у вікні? — якось запитав той, що лежав біля дверей.
— О! — пожвавився перший. — Я бачу небо, хмари, що нагадують звіряток, озеро і ліс вдалині.

Служанки мечтают о доброй фее, принцессы – о прекрасном принце, королевы не мечтают, а действуют.
Служанки верят, что чудеса случаются, с принцессами они действительно случаются, королевы творят их сами.
Служанки слабы, но кажутся сильными, принцессы сильны, но кажутся слабыми, королевы обходятся без маски.
Служанки приходят заранее, принцессы являются с опозданием, королевы прибывают вовремя.
Служанки во всем винят себя, принцессы – других, королевы делают выводы.
Служанки не умеют побеждать, принцессы не умеют проигрывать, королевы не соревнуются.
Служанками драконы не интересуются, принцесс драконы едят, с королевами драконы дружат.

Цього літа отримав запрошення з Чернігова прийняти участь у зустрічі однокласників з нагоди 50 річного ювілею з дня закінчення школи.

Під тиском білетної мафії пан Вінський відмінив іменні квітки, тож квиток на потяг довелось брати за 45 діб. І коли сповістили про перенесення зустрічі на тиждень, здати квиток побоявся і пробув у Чернігові більше. Не жалію.

Цього літа отримав запрошення з Чернігова прийняти участь у зустрічі однокласників з нагоди 50 річного ювілею з дня закінчення школи.

Під тиском білетної мафії пан Вінський відмінив іменні квітки, тож квиток на потяг довелось брати за 45 діб. І коли сповістили про перенесення зустрічі на тиждень, здати квиток побоявся і пробув у Чернігові більше. Не жалію.